Не можна про це не казати, Мовляв, це було вже давно. Перед очима батько – мати, І Україна, і Дніпро. Не можна ні про що мовчати, Говорить тривогою чоло.
Весна… Все прокинулося від зимового сну:
трава, дерева, квіти, прилетіли птахи, проснулися звірі. Все радіє весні!.
Було собі місто в Україні – місто Чорнобиль.
Гарне, красиве. Біля нього побудували атомну електростанцію. Мабуть, погано
збудували, недогледіли.
Стався вибух на станції. Багато земель
стали брудними: не можна сіяти на них, пасти худобу, жити людям. Ті землі
потрібно лікувати.
Не із сторінок стародавніх літописів і не з легенд та
переказів увірвалось у наше життя це лячне і моторошне слово... Чорнобиль.
Слово це стало символом горя і страждань покинутих домівок, розорених гнізд,
здичавілих звірів. Важким колесом «прокотилась» Україною аварія на
Чорнобильській атомній електростанції.
Чорнобиль… Це назва великого районного центру, що
розташоване за 130 кілометрів від Києва. Його назва походить від назви гіркого
полину чорно билки. Засноване місто було ще за часів Київської Русі. Чорнобиль
дав свою назву і потужній атомній електростанції. Будівництво електростанції
було розпочато 1971 року. 1983 року вже працювало чотири енергоблоки.
Але в історію
Чорнобиль увійшов назавжди як місто, що дало назву одній із найбільших в
історії людства катастроф. Чорною плямою на нашій блакитній планеті стала
трагедія Чорнобиля.
До аварії у цій зоні проживало близько 110 тисяч
чоловік і 13 тисяч – у районному центрі Чорнобиль.
Ця страшна трагедія сталася вночі з 25 на 26 квітня о
1годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спокійно спали. Над 4-м реактором
Чорнобильської атомної станції пролунав вибух, розірвавши нічну тишу. Перегляньте відео...
Це була трагедія не тільки України, а й для всього
людства. Найбільшому радіоактивному забрудненню піддалися області України,
Білорусі, Росії. Це території з населенням 7,1 млн. осіб, із них 3 млн. дітей.
На території України щонайбільше 400
тис. жителів були змушені залишити свої домівки.
Через 34
роки після аварії Чорнобильська зона стала
унікальним природним заповідником. Сюди повертаються рідкісні тварини.
Чорнобильська зона вже не є закритим
об’єктом, іноземним туристам дозволено фотографувати все, відвідувати мертве
місто Прип’ять, околиці рудого лісу.
Калинові гаї,
Які тепер сумні ви!
Немов пісні мої,
А де веселі співи?
Ішла колись весна
Квітучими гаями
З веселкою над нами…
А де ж тепер вона?
Калинові гаї,
Які ж ви невеселі!
Тут навіть солов’ї
Змінили свої трелі…
За днями дні – минув повільно рік, за днями
дні – і 34 – й минає. Нехай же лихо наше проминає і в
світі не повториться ніколи. Ні!
